У ПВНЗ «Європейський університет» вивчення дисципліни «Історія української державності та культури», яку проводить кандидат історичних наук, доцент, проректор з виховної роботи Олена Олександрівна Хоменко, стало модерним освітнім простором, де поєдналися академічність, творчість та цифрові технології. Завдяки інтерактивним методам студенти не лише опановували історичний матеріал, а й активно занурювалися у події минулого, створюючи власні інтерпретації історії за допомогою сучасних інструментів, включно зі штучним інтелектом.

Протягом семестру студенти працювали з широким спектром інтерактивних завдань, передбачених програмою курсу: від цифрових сторітелінгів до вебквестів, від методів критичного мислення (зокрема «6 капелюхів» Е. де Боно) до історичних симуляцій. Вони створювали тематичні відео, знімали TikTok-ролики, інсценізували епізоди з історії Русі-України, Гетьманщини та періоду козацьких повстань, моделювали подкасти, писали альтернативні сценарії політичного розвитку українських земель.

Особливої уваги заслуговує використання ШІ-технологій, завдяки яким студенти мали можливість створити реконструкції грошей УНР, інфографіку, іконографічні таблиці, інтерактивні карти та візуальні моделі історичних процесів. Такі підходи сприяли розвитку не лише історичного мислення, але й цифрової грамотності, медіааналітики та творчих компетентностей.

Практичні заняття включали:

Digital storytelling: відеоісторії про Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Нестора Літописця.
Вебквести за літописами: робота з фрагментами «Іпатіївського» та «Галицько-Волинського» літописів.
Метод «6 капелюхів» для аналізу політичних реалій литовсько-польської доби.
Рольові історичні реконструкції, зокрема переговорів у Переяславі.
Хронологічні шахи: моделювання «ходів історії» з подальшим аналітичним обґрунтуванням.
PR-проєкти та ментальні карти про постатей гетьманів XVII–XVIII ст.
Квізи, тестування, ребуси, таємні коди й інші форми активізації мислення.
Не менш важливою складовою стали позааудиторні освітні практики — відвідування музеїв, історичних виставок, культурних просторів Києва, що поглиблювало розуміння історичних явищ та їх матеріальних свідчень.

Аналіз результатів інтерактивних методів засвідчив високий рівень залученості студентів, їхню готовність працювати у міждисциплінарному форматі та здатність поєднувати гуманітарні знання з ІТ-інструментами.

Студенти підкреслювали, що особливо цінним стало відчуття «проживання історії» — можливість осмислювати минуле через власну творчу дію, порівнювати джерела, спростовувати міфи, формувати власну аргументовану позицію. Багато студентів відзначили, що таке поєднання історії та штучного інтелекту робить навчання динамічним, сучасним та інтелектуально надихаючим. І це найвища оцінка для викладача!

-----------------------------------

Interactive Immersion into the Past: How European University Students Study “The History of Ukrainian Statehood and Culture”

At the Private Higher Education Institution “European University,” the course “The History of Ukrainian Statehood and Culture,” taught by PhD in History, Associate Professor, Vice-Rector for Educational Work Olena Oleksandrivna Khomenko, has become a modern educational space where academic rigor, creativity, and digital technologies intersect. Through interactive teaching methods, students not only mastered historical material but also actively engaged with past events, developing their own interpretations of history using contemporary tools, including artificial intelligence.

Throughout the semester, students worked with a wide range of interactive assignments included in the course curriculum: from digital storytelling to web quests, from critical thinking techniques (including Edward de Bono’s “Six Thinking Hats”) to historical simulations. They created thematic videos, filmed TikTok clips, staged episodes from the history of Kyivan Rus-Ukraine, the Hetmanate, and the period of Cossack uprisings, and modeled podcasts. They wrote alternative scenarios for the political development of Ukrainian lands.

Particular attention deserves the use of AI technologies, which enabled students to create reconstructions of the currency of the Ukrainian People’s Republic, infographics, iconographic tables, interactive maps, and visual models of historical processes. These approaches fostered not only historical thinking but also digital literacy, media analysis skills, and creative competencies.

Practical classes included:

Digital storytelling: video stories about Yaroslav the Wise, Volodymyr Monomakh, and Nestor the Chronicler.

Web quests based on chronicles: working with fragments of the Hypatian and Galician-Volhynian Chronicles.

The “Six Thinking Hats” method for analyzing political realities of the Lithuanian-Polish era.

Role-playing historical reconstructions, including negotiations in Pereiaslav.

Chronological chess: modeling “moves of history” with subsequent analytical justification.

PR projects and mind maps dedicated to Hetmans of the 17th–18th centuries.

Quizzes, tests, puzzles, secret codes, and other methods for activating thinking.

An equally important component was extracurricular educational practice—visits to museums, historical exhibitions, and cultural spaces of Kyiv—which deepened students’ understanding of historical phenomena and their material evidence.

Analysis of the results of interactive methods demonstrated a high level of student engagement, readiness to work in an interdisciplinary format, and the ability to integrate humanities knowledge with IT tools.

Students emphasized that the most valuable aspect was the feeling of “living through history”—the opportunity to comprehend the past through their own creative action, to compare sources, to debunk myths, and to form their own well-reasoned positions. Many noted that this combination of history and artificial intelligence makes learning dynamic, modern, and intellectually inspiring. And this is the highest possible evaluation for a teacher.