Завершення вивчення дисципліни "Історія української державності та культури" стало не лише фінальною крапкою в навчальному плані студентів І курсу, а й підбиттям важливих підсумків — інтелектуальних, емоційних і людських. Завідувачка кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, к.і.н., доц. Хоменко Олена Олександрівна активно впроваджує інноваційні підходи у навчальний процес, перетворюючи традиційне вивчення історії державності на захопливу подорож у минуле України. Замість сухого заучування дат і фактів студенти занурюються у живу історію завдяки різноманітним інтерактивним формам роботи.

 

Психологічна атмосфера – «Побажання», це створило атмосферу відкритості та взаємодії. Один із студентів сказав, що для нього побажання дня, написене почерком, це як частинка душі….бо зараз все друковане)

 

Студенти постійно проходили Quizzes та вікторини. Тематичні завдання перетворювали перевірку знань на змагання, де кожен мав шанс проявити себе. Приємним бонусом був виграш призів та додаткових балів.

 

Цікаве завдання "Вгадай, хто?" на портретах – це інтерактивне вивчення видатних постатей через гру — студенти за портретами та підказками вгадували особистість. Це не лише тренує пам'ять, а й розвиває критичне мислення.

 

Завдання про стереотипии та невідомі факти допоміг розширити кругозір та стимулювати до самостійного пошуку інформації (особливо усім запам’ятався факт про круасан, як це так, що його батьківщина не Франція)

 

Любителям детективів було запропоновано «Таємний шифр». Це оригінальна гра, під час якої студенти розгадували зашифровані історичні імена за допомогою підказок і логічного мислення. Це розвивало у них аналітичні навички. Багатьом вдалося, і це найкращий показник для викладача.

 

Сучасна культура відкрила у студентів здібності до показу зіркових постатей без слів. Студенти сиділи без гаджетів і вгадували, отже, рухаємось у правильному напрямі «живого спілкування».

 

Круглі столи та міні-конференції

 

Студенти – це і перші кроки у світ науки, значна частина брала участь у дискусіях, обговорюючи складні теми з історії української державності та культури, презентували власні дослідження, виступали у ролі модераторів і експертів. Чому це важливо? Бо такий підхід формує не лише академічні знання, а й навички критичного мислення, співпраці, ораторства та аналітики. Студенти не просто "вивчають історію державності та культури" — вони стають її дослідниками, комунікаторами та інтерпретаторами.

Працювали і в аудиторіях і онлайн і в укритті - такі реалії сьогодення, але вчились постійно.

 

Та найцінніше — це відгуки студентів, їхнє щире захоплення, вдячність і бажання вчитися далі. У словах студентів — справжнє визнання: "Дякуємо за думки і пояснення, які спонукали мене багато чого переосмислити…."

"Цей курс був іншим, ніж історія в школі... не думала, що так можна мислити)…". "Дякуємо за  повагу, ви до всіх студентів звертилися на «ви»..."

«На практичних ми не просто слухали — ми реально включались, , жартували, сьогодні ще й співали….(пісню про Київ).

«Особливо крутою була ідея з таємним шифром…робив до 3 ночі….вдалося…)».  «Я розумію що я не історик, але мені завжди подобалась і подобається історія нашої країни.  А тим паче ваше пояснення  просто неймовірно цікаве, просте, зрозуміле, легко сприймається…». «Скажу простими словами : У Вас дуже крутий предмет!Дякую за той час, що нам приділили. Сподіваюся ще побачимося! Гарного дня!».

 

Цей курс — доказ, що навіть серйозні теми можна вивчати цікаво і креативно.  Далі буде…

 

----------------------------------

 

Modern Educational Practices in Teaching History: From Tradition to Innovation

 

The completion of the course “History of Ukrainian Statehood and Culture” was not only the final point in the curriculum for first-year students, but also a significant moment for reflecting on intellectual, emotional, and human achievements. Associate Professor Olena Khomenko, Ph.D. in History and Head of the Department of Social and Humanitarian Disciplines, actively implements innovative methods in the learning process, turning traditional history lessons into an exciting journey through Ukraine’s past. Instead of rote memorization, students engage with living history through various interactive formats.

 

One activity that created an atmosphere of openness and mutual respect was “Wishes,” where students shared hand-written messages. As one student said, “A hand-written note is like a piece of someone’s soul... because everything is typed nowadays.”

 

Throughout the course, students participated in quizzes and competitions that transformed assessment into a dynamic challenge, with bonus points and prizes as rewards. One favorite task was “Guess Who?” — identifying historical figures through portraits and hints, a game that sharpened memory and critical thinking.

 

Assignments on stereotypes and lesser-known facts helped broaden horizons and encouraged independent research. A standout moment for many was discovering that the croissant didn't originate in France.

 

Fans of puzzles enjoyed the “Secret Cipher” — a game that challenged students to decode encrypted historical names using clues and logical thinking. This enhanced their analytical skills, and the high number of correct answers was a testament to the course’s success.

 

Contemporary culture became a tool for silent acting, as students portrayed famous personalities without using words. Notably, they did it all without phones — a win for real, human interaction.

 

Round Tables and Mini-Conferences

Students also took their first steps into academic life by participating in roundtable discussions and presenting their research on complex topics related to Ukrainian statehood and culture. Acting as moderators and experts, they developed not only academic knowledge but also critical thinking, teamwork, public speaking, and analytical skills. These students didn’t just study history — they became researchers, communicators, and interpreters.

Classes were held in classrooms, online, and even in shelters — the realities of our time. But the learning never stopped.

 

Most valuable of all were the students’ sincere reviews, full of enthusiasm, gratitude, and a desire to continue learning:

“Thank you for the thoughts and explanations — they made me rethink a lot.”

 “This course was nothing like history in school… I didn’t know you could think this way.”

 “Thank you for the respect — you addressed all of us formally.”

 “We didn’t just listen — we were engaged, joked around, and even sang today… a song about Kyiv.”

 “The cipher idea was so cool… I worked on it till 3 a.m. — and I did it!”

 “I know I’m not a historian, but I’ve always loved the history of our country. Your explanations made it incredibly interesting and easy to understand.”

 “To put it simply: your course is awesome. Thank you for your time. Hope to see you again. Have a great day!”

 

This course proves that even serious topics can be studied in creative and engaging ways.

 

To be continued…