Щороку 27 січня світова спільнота вшановує пам’ять мільйонів людей, знищених унаслідок нацистської політики геноциду під час Другої світової війни.

Саме цього дня у 1945 році війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті — Аушвіц-Біркенау, який став символом системного знищення людської гідності, життя та надії.

У роки війни близько 6 мільйонів євреїв стали жертвами Голокосту. Приблизно 1,5 мільйона з них були з території сучасної України. Нацистська ідеологія спрямовувала своє зло не лише проти євреїв, а й проти ромів, людей з інвалідністю, військовополонених, представників ЛГБТ-спільноти, політичних опонентів та інших груп, яких режим вважав «небажаними».

Сьогодні, в умовах нових викликів і воєнних злочинів XXI століття, особливо важливо зберігати пам’ять живою, говорити правду про геноциди та шукати нові способи передавання цієї пам’яті наступним поколінням. Пам’ять — це не лише про минуле, це про відповідальність за майбутнє.

Знати й вивчати історію — наш моральний обов’язок. Лише усвідомлюючи трагедії минулого, ми можемо протистояти ненависті, нетерпимості та запобігти повторенню зла.

-------------------------

January 27 — International Holocaust Remembrance Day

Every year on January 27, the global community honors the memory of millions of people who were exterminated as a result of the Nazi policy of genocide during World War II.

On this day in 1945, the troops of the 1st Ukrainian Front liberated one of the largest Nazi death camps — Auschwitz-Birkenau, which became a symbol of the systematic destruction of human dignity, life, and hope.

During the war, approximately 6 million Jews became victims of the Holocaust. About 1.5 million of them were from the territory of present-day Ukraine. Nazi ideology directed its violence not only against Jews, but also against Roma people, persons with disabilities, prisoners of war, representatives of the LGBTQ+ community, political opponents, and other groups the regime considered “undesirable.”

Today, in the face of new challenges and war crimes of the 21st century, it is especially important to keep this memory alive, to speak the truth about genocides, and to seek new ways of passing this memory on to future generations. Memory is not only about the past — it is about responsibility for the future.

To know and study history is our moral duty. Only by understanding the tragedies of the past can we resist hatred and intolerance and prevent the repetition of evil.