Магістри факультету психології та соціальних технологій Європейського університету беруть участь у серії занять в дитячому садку.

Студентка факультету психології та соціальних технологій, яка проводила заняття, Тетяна Марківна Титаренко:

“Сьогодні пройшла перша зустріч у садочку (загалом зі старшою групою передбачено 9 занять).

Метою першого заняття було знайомство з групою та формування контакту. В першій половині заняття ми знайомились та обговорювали ім?я кожної дитини. Так кожна дитина відчуває увагу особисто до себе, це дає розуміння унікальності за рахунок фокусу на історії присвоєння імені.

Друга половина заняття була присвячена арт-терапії, а саме ізотерапії. Гасло: "в єдності наша сила". Була виконана техніка "Дерево дружби". Символічне значення та колір заготовки (коричневий стовбур дерева) покликані звернути увагу на відчуття тіла та є підготовкою для психічного зростання (згідно з концепціями Люшера та Юнга). Заготовка була доповнена дітьми землею (зелена трава), для того щоб дерево мало де укорінитись - відчуття стабільності, стійкості, а за рахунок кольору рівновага нервової системи. Для малюнку листя, кожен з дітей обирав колір. При нанесенні фарби на долоню, фокус був на асоціаціях щодо кольору а також відчуттях дитини від взаємодії з текстурою фарби та пензлем. Відбитками долонь діти намалювали листя дереву. Була проведена бесіда чи задоволені діти результатом. Закцентовано увагу дітей, що всі обрали різний колір і розуміли під ним щось своє - так як і у житті всі ми різні, але коли об?єднуємось стаємо сильнішими.

Загалом заняття пройшли успішно. Всі діти включились в роботу. Хоч не було діагностичної мети, проте помітні певні тенденції у деяких дітей для подальшої більш детальної роботи. Наприклад, одразу виділились лідери (поводили себе активно, рішуче, багато інтересу) та більш сором?язливі діти. Сором?язливі діти з меншою активністю доєднувались до групової роботи, на запитання також відповідали більш мляво або намагались уникнути контакту. Проте за рахунок першої вправи на обговорення імені (намагалась виділити кожного з дітей та дати кожному слово, дати свою реакцію та розуміння що я їх "бачу тут і зараз"), помітно було що діти стали себе почувати трошки впевненіше.

До роботи доєднались, проявляючи інтерес, хоч і не так бурхливо як активніші діти. Їх активність та участь передалась в обговоренні зі мною вибору кольору, відчуттів та навіть у способі поставити свій відбиток. Тобто, можу зробити висновок що контакт налагодили. Навіть хлопчик, якому неприємна була текстура фарби (сказав що не любить бруднитись - може бути фокусом роботи з ним на майбутнє) підійшов та також доєднався до спільної роботи - пізнавальний інтерес переміг. ”