В умовах демократизації навчального процесу, пошуку форм співробітництва викладача та студента нагальним стає впровадження новітніх технологій та засобів, що сприяють якісному отриманню освіти.

Cьогодні пріоритетом набуття знань є підготовка молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві, розроблення сучасних інформаційно-комунікаційних засобів, що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу та його доступність. Цьому сприяє впровадження новітніх систем дистанційного навчання, а також вдосконалення навчальних програм викладання дисциплін як для студентів, так і для викладачів (Sуllabus).

Силлабус – навчальна програма дисципліни, яка включає в себе опис навчальної дисципліни, мету та завдання, змістовні модулі та найменування тем занять, тривалість кожного заняття, завдання до самостійної роботи, час консультацій, вимоги викладача, критерії оцінки, список використаної літератури.

Іншими словами, силлабус – це персоніфікована програма викладача для навчання студентів з кожного предмета, що оновлюється на початок кожного навчального року.

Розробляється силлабус на засадах освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми підготовки фахівця того чи іншого рівня та відповідного навчального і робочого навчального планів, з врахуванням логічної моделі викладання дисципліни.

Перша спроба складання силлабусів, як засобу самостійної організації роботи студентів, започаткована викладачами Європейського університету в 1999 році. Називались вони за термінологією того часу навчально-практичними комплексами, за якими в навчальному закладі було організовано навчання студентів заочної форми освіти.

У 2005 році, коли Європейський університет, в числі перших навчальних закладів України, перейшов працювати за Болонською системою організації навчального процесу, постала необхідність їх переробки з урахуванням нових вимог. Це був другий етап вдосконалення силлабусів.

Створення глобальних інформаційно-освітніх мереж та розвиток усеохоплюючої системи моніторингу якості освіти всіх рівнів вніс позитивну новизну в організацію взаємовідносин між студентом та викладачем й призвів до необхідності вдосконалення силлабусів, ознаменувавши третій етап роботи над ними.

При розробці силлабусу викладачами кафедри документознавства та інформаційно-аналітичної діяльності дотримується така структура:

1. Титульний лист. Зазначається факультет та кафедра, за якою закріплена дисципліна; назва і код дисципліни, курс та семестр вивчення; галузь знань, шифр та назва спеціальності; форма навчання; прізвище, ім’я та по-батькові викладача, який веде дану дисципліну, його науковий ступінь і вчене звання, посада, контактний телефон, електронна адреса чи персональний сайт.
2. Опис навчальної дисципліни. Вказується назва і код дисципліни, її характеристика; кількість кредитів, модулів та змістових модулів, загальна кількість годин вивчення дисципліни (ці дані беруться із навчального плану відповідної спеціальності); рік, курс та семестр вивчення; галузь знань, шифр та назва спеціальності; кафедра, за якою закріплена дисципліна; форма науково-дослідного завдання.
3. Мета вивчення дисципліни. Мета вивчення дисципліни формується відповідно до навчальної програми. Це мусить бути короткий та чітко сформований запис про досягнення головного результату при вивченні даного курсу.
4. Завдання вивчення дисципліни. Завдання вивчення дисципліни конкретизуються відповідно спеціальності і випливають із поставленої мети. Зазначається перелік знань, умінь та навиків, необхідних для освоєння дисципліни, а також перелік конкретних нових знань, умінь та навиків, які отримує студент після її освоєння.
5. Календарно-тематичний план. Складається у вигляді таблиці з зазначенням теми заняття, форми роботи, строків виконання проміжних завдань та модульного контролю.
6. Література для вивчення дисципліни. Основна література: оптимальна кількість джерел основної літератури – не більше 3-5 базових підручників та посібників, необхідні нормативно-правові акти, стандарти. (Практично більша половина фахових дисциплін, забезпечена власними посібниками викладачів кафедри). Додаткова література: (список додаткової літератури може включати 10-15 джерел). Додаються також інтернет-джерела.
7. Політика виставлення балів. Враховуються бали набрані на поточному тестуванні, самостійній роботі та бали підсумкового тестування. При цьому обов’язково враховуються присутність на заняттях та активність студента під час практичного заняття; недопустимість пропусків та запізнень на заняття; користування мобільним телефоном, планшетом чи іншими мобільними пристроями під час заняття; списування та плагіат; несвоєчасне виконання поставленого завдання і т. ін.
8. Вимоги викладача. Кожен викладач ставить студентам систему вимог та правил поведінки студентів на заняттях, доводить до їх відома методичні рекомендації щодо виконання контрольних робіт. Все це гарантує високу ефективність навчального процесу і є обов’язковою для студентів.
9. Питання до заліку чи екзамену. Наводиться перелік питань та завдань для проведення підсумкової оцінки знань.

Впровадження в Європейському університеті силлабусів та індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності залежно від конкретних потреб, випуск електронних підручників сприяє покращенню зв’язку між студентом та викладачем.