До Всесвітнього дня поезії, який щороку відзначається 21 березня, викладачами кафедри інформаційної, бібліотечної, архівної справи, соціально-політичним та гуманітарних дисциплін Хоменко О.О. та Мовчан О.В. було організовано творчий захід для студентів Юридичного факультету та Фахового бізнес коледжу 1 курсу, у формі декламування віршів сучасної молодої поетеси Юлії Ілінської-Драган!

 

Поезія – це чарівна скрипка в яку закохуються багато людей, незважаючи на вік, професію, національність. Реалії сьогодення породжують і вибір віршів!

Пишаємося  талановитими поетами і нашими студентами Європейського університету.

 

***

 

А завтра квітень...

А завтра постукає в двері нам квітень.

Такий як і завжди, та все ж не такий.

Ми всі перестали на повну радіти,

Кохати, сміятись, бо ж присмак гіркий...

І все наче завжди : висаджуєм квіти,

П'єм каву, гортаєм фейсбук, телеграм,

Йдемо на роботу, готуємо звіти,

Дітей — на уроки, в неділю до мами.

Будильник удосвіта буде дзвеніти,

Пробіжка, зарядка, повітря ковток.

І так як вторік буде все зеленіти,

Та тільки, чомусь, стоїть в горлі клубок...

Невже завтра знову прийде до нас квітень?

Його не злякають ті звуки тривог?

В думках наших буде  одне бовваніти:

Що буде він Квітнем добра й перемог!

Юля Ілінська Драган

 

***

 

У чому таємниця Чорнобаївки?

Давним-давно, ще в тисяча сімсот якомусь році,

Козацьке військо рушило в похід.

Під керівництвом Чорноброва – хлопця,

В котрого козаком був батько й дід!

Всі отамана Чорноброва знали,

Турки дітей лякали, мов бабаєм,

А козаки безмірно поважали

І вкрадьки називали Чорним Баєм!

Мета походу — Кримський перешийок.

Спустились по Дніпровій течії,

Татарам добре намилили шиї,

Тоді запеклі там велись бої...

За літо збудували три фортеці —

Високі, крепкі, стіни кам’яні,

А посеред споруд, в самому серці,

Церквицю із Покровою в стіні.

Із волі Господа з’явилась ця місцина!

Ні містика, ні чари потойбіччя.

Хто із мечем прийде сюди – загине

І вічним сном поляже на узбіччі!

 Юлія Ілінська-Драган

 

***

 

Маріупольський драмтеатр

Ще ні один театр світу ТАКУ не бачив драму!

Ще ні в однім театрі світу ТАК не молилась мама...

У залі пусто, сцена спить— на ній нема акторів,

В підвалі пишеться сюжет... Так не зіграєш горе...

Таку надію у очах не зрітимеш на сцені,

У жодній п’єсі не знайдеш такого ти смирення,

Дорослий погляд у дітей, вже сліз немає більше...

Такого не побачиш ти на світових афішах!

У бомбосховищі аншлаг, всі глядачі — актори!

В єдину п’єсу їх звела війна, безвихідь, горе...

Немає сцени... рухнув зал, але вціліли люди!

Новий напишемо сюжет! Живі! Все інше – буде!

Юлія Ілінська-Драган

 

For World Poetry Day, which is celebrated annually on March 21, lecturers from the Department of Information, Library, and Archival Studies, Social-Political, and Humanities Disciplines, O.O. Khomenko and O.V. Movchan organized a creative event for students of the Faculty of Law and the first-year students of the Professional Business College: reciting poems by contemporary young poetess Yulia Ilinska-Dragan!

 

Poetry is like a magical violin: Many people love it regardless of age, profession, or nationality. Today's realities shape the choice of poems!

 

We are proud of our talented poets and students at European University.

 

Tomorrow is April...

Tomorrow, April will knock on our door.

Just like always, but somehow not quite the same.

We’ve all stopped fully rejoicing,

Loving, laughing, for the bitter taste remains...

 

And everything seems like always: we plant flowers,

Drink coffee, scroll Facebook, Telegram,

Go to work, prepare reports,

Send the kids to school and visit Mom on Sunday.

 

The alarm will ring at dawn,

A run, exercise, a breath of air.

And, like last year, everything will turn green,

But somehow, there’s a lump in my throat...

 

Will April come again tomorrow?

Will those alarm sounds scare it away?

In our thoughts, one thing will remain:

It will be the April of good and victories!

 

Yulia Ilinska-Dragan

 

****

 

What’s the secret of Chornobayivka?

Long ago, in some year of the 1700s,

The Cossack army set off for a campaign.

Led by Chornobrov – a young man,

Whose father and grandfather were Cossacks!

 

Everyone knew Chornobrov the Ataman,

The Turks frightened children with tales of Baba Yaga,

But the Cossacks deeply respected him

And secretly called him Black Baia!

 

The goal of the campaign was the Crimean isthmus.

They sailed down the Dnieper River,

And well, the Tatars received their due.

Then fierce battles took place...

 

By summer, they built three fortresses –

Tall, strong, with stone walls,

And in the center of it all,

A church with the Protection of the Virgin on its wall.

 

By God’s will, this place appeared!

No mysticism, no otherworldly magic.

Whoever comes here with a sword will die,

And rest forever on the roadside!

 

Yulia Ilinska-Dragan

 

****

 

Mariupol Drama Theater

No other theater in the world has ever seen such a drama!

No other theater has ever had a mother pray like this...

The hall is empty, the stage is asleep – no actors,

In the basement, the plot is being written... This grief cannot be played...

 

Such hope in the eyes cannot be seen on stage,

You won’t find such humility in any play,

The adult gaze of children, with no more tears left...

You won’t see this on any world poster!

 

In the bomb shelter, there’s a whole house, and the audience is made up of actors!

The war, hopelessness, and grief have united them in a single play...

There’s no stage... the hall has collapsed, but the people survived!

We’ll write a new plot! We’re alive! Everything else will be!

 

Yulia Ilinska-Dragan